Гравець білоруської «Сталіци» став одним з дебютантів національної збірної України, які були викликані на два поєдинки проти збірної Італії. Прес-служба Асоціації футзалу України поспілкувалася з Тарасом Королишиним про єврокубковий досвід у складі його клубу, емоції після харківських матчів та перший гол у складі збірної.

— Цього року Ви зі «Сталіцею» пробилися до елітного раунду Кубка УЄФА. Розкажіть про цей досвід.  
— Перш за все, у нас вийшло добре зіграти у Мінську в Основному раунді. У «Сталіцу» ніхто не вірив. Завдяки згуртованості команді вдалося перемогти у трьох матчах і вийти до Елітного раунду. Досвід є просто колосальним. Для нас це були надзвичайні моменти – матчі з віце-чемпіоном Італії, чемпіоном Казахстану. Це цінний досвід. В Елітному раунді було легше. Команда нікого не боялася, оскільки всі є такими самими людьми, як і ми.

— В Елітному раунді «Сталіца» здобула перемогу над «Раба ЕТО», який кваліфікувався до наступної стадії. Натомість, два інші поєдинки завершилися поразками. Що не вийшло?  
— У нас була рівна група. Будь-який клуб міг пройти до Фіналу чотирьох. Вірили у нашу перемогу. Доклали багато зусиль для неї. Команда грала вдома, вболівальники її гнали вперед, але у нас були домашні заготовки завдяки яким ми зуміли здобути 3 очки. Щодо другої зустрічі, то «Лупаренсе» був сильнішим за нас з технічної точки зору. За 3 хвилини до завершення ми поступалися з різницею в один м’яч. Наша команда прагнула перемогти. Треба було ризикувати та застосовувати зайвого польового гравця, але дуже швидко ми отримали гол у порожні ворота. Також були питання до арбітражу саме у цьому поєдинку. Рефері трактував правила інакшим чином, ніж у Білорусі та Україні.

— Для Вас цей виклик до національної збірної є дебютним. До того Ви мали досвід виступів лише у студентській збірній Україні. Які емоції відчуваєте після такої події? 
— З часу студентської збірної минуло 3-4 роки. Я переїхав до Білорусі. Звичайно, хотілося потрапити до національної збірної України. Дуже чекав виклику. Працював над цим. Кожен день віддавався на тренуваннях. Під час матчів намагався продемонструвати свій максимум. Саме зараз я є дуже задоволеним. Емоції мене переповнюють. Буду намагатися закріпитися у збірній.

—​ Вам вдалося забити гол у першому матчі за збірну. Які емоції відчували після цього досягнення? 
— Звісно, емоції лише позитивні. Про такий дебют можна тільки мріяти. Ми зіграли вдома проти однієї з найсильніших команд світу - збірної Італії, я відзначився голом, а команда здобула перемогу.

— Які головні складові перемоги у першому матчі з італійцями? 
— Рецепт перемоги складається з багатьох компонентів. Я б відзначив нашу агресивну гру під час пресингу суперника, організований захист, концентрацію під час стандартів біля власних воріт та низку інших чинників.

—​ Що не вийшло у другому поєдинку. Чим відрізнялися обидві зустрічі загалом? 
— На мою думку, після першого протистояння ми витратили дуже багато емоцій. У другому матчі нам їх не вистачило. У деяких епізодах треба було додати в агресивності. Окрім того, трохи не пощастило з реалізацією моментів, адже загалом ми грали непогано. Щодо різниці між двома поєдинками. Вона була невеликою. Дві надзвичайно напружені зустрічі, тактично схожі. Однак, тріумфаторами першого матчу стали ми, а другий завершився перемогою Італії.

—​ У збірній були присутніми двоє Ваших одноклубників. Наскільки це допомагало як на паркеті, так і поза ним?
— Я почував себе комфортно, оскільки коли виникали якісь побутові питання чи деякі незрозумілі для мене моменти – брати (прим. Микола та Михайло Грицини) завжди давали поради. Натомість, на паркеті проблеми відсутні. Всі допомагають та підтримують одне одного.

—​ Євро-2018 розпочнеться трохи більше, ніж за місяць. Розширений список гравців, які потраплять до заявки збірної ще не опублікований. Які плани будуєте на цей період? 
— Зараз потрібно швидко переключитися на чемпіонат, оскільки «Сталіца» має непростий календар. Плани є максимальними: перемагати та приносити користь своїй команді. Хочеться тримати себе у гарній формі як з фізичної, так і з психологічної точки зору.

Прес-служба Асоціації футзалу України 
Фото: АФУ, МФК «Сталіца»